МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний університет “Львівська політехніка” Кафедра “Менеджменту та міжнародного підприємництва”
Курсовий проект на тему: «Економічна оцінка розробки і застосування програмного забезпечення в інформаційних системах зв’язку»  Львів 2012 Вступ У багатьох країнах світу сектор послуг у наш час дає близько половини валового національного продукту і це співвідношення не обмежується лише економічно розвинутими державами. В таких різних країнах, як наприклад Сінгапур, Гонконг або Угорщина, сектор послуг забезпечує до 60% економічної активності країни. Навіть у менш розвинутих країнах частка сектору послуг (43%) перевищує частку сільськогосподарського сектору (37%) або промислового (20%). При цьому вже на початку 90-х років частка сфери послуг у світовій економіці становила в середньому близько 60%, а протягом наступних років від 70 до 80% економіки розвинутих країн знаходяться під значним впливом саме інформаційних технологій. Галузь телекомунікацій в Україні поділяється на два великі сегменти: електрозв’язок та поштовий зв’язок. Електрозв’язок має два основні напрями: наземний (фіксований чи дротовий) та радіозв’язок. До першої групи, як правило, включають телефонний, телефонний міський, телефонний сільський, телефонний міжміський, телефонний міжнародний зв’язок. Сюди ж можна віднести До другої групи належать супутниковий, стільниковий, пейджинговий, транкінговий зв’язок. Телекомунікації як базова сфера галузі зв’язку України (95 відсотків загального обсягу доходів від послуг зв’язку) – одна з найбільш капіталоємних складових інфраструктури держави, яка відбиває, з одного боку, стан економіки держави в цілому, а з іншого – визначає подальший розвиток суспільного виробництва. Характеристика учасників проекту та програмного продукту. Характеристика компанії-розробника. ТзОВ «Формула-Плюс» займається наданням послуг зв’язку для харчопереробних компаній, а також розробкою додаткового програмного контенту для їх клієнтів. На сьогоднішній день вважається кращою програма, яка потребує менших затрат на розробку та супроводження, а не найкоротша чи найшвидша. Найбільш перспективний напрям організаційного розвитку є напрямок розподілу праці, спрощення кожної функції або операції, нормування праці, поетапний контроль результатів, високий рівень стандартизації. Така організація праці у виробництві ПП становить технологію виробничого процесу. Немає універсальної технології розробки програм, але більшість запропонованих технологій мають спільні риси, адже об’єкт праці – програмний продукт відрізняється продуктовою однаковістю, одним рівнем розвитку обчислювальної техніки та самої галузі програмування. За рахунок модифікації й оновлення процедурні технології успішно конкурують із новітніми сучасними концепціями. Розробка програми на основі наперед підготовлених компонентів (технологія збірного програмування) є засобом переведення програмування на індустріальну основу, зменшення складності програмування реальних задач, продовження терміну використання окремих передових рішень, що реалізовані в модулях програми застосовуються і для процедурно орієнтованих програм, зокрема, в технології реляційних СУБД включені інструменти, які дозволяють отримати проект програми, шляхом інтеграції таких компонентів, як таблиці бази даних, запити, шаблони вводу/виводу. Сучасними зразками технології збірного програмування є такі відомі технології програмування як СOM(Component Object Module) – багатокомпонентна модель об’єктів, DeCOM – розподілена багатокомпонентна модель об’єктів та інші. Головна ідея прогресивної технології програмування є розклад складних проблем на більш прості та пошук шляхів їх вирішення, такий процес називається структурним програмуванням або структуруванням програми. Поділ цілого на структурні частини потребує організації зв’язків. Якщо такі зв’язки виявляться ...